Дата і місце народження: 19 липня 1977 року, с. Волиця, Сокальський район, Львівська область.
ЗПТО: ВПУ № 11 м. Червоноград
Підрозділ: 1-й батальйон оперативного призначення НГУ імені Кульчицького
Посада: Старший кулеметник
Позивний: “Бомась”
Дата і місце загибелі: 9 січня 2015 р., смт. Станиця Луганська, Луганська область
Нагороди: орден «За мужність» ІІІ ступеня (25.03.2015, посмертно)
Сімейний стан: Залишилися батьки, брат, сестра, син
Роман Лагно народився 19 липня 1977 року в селі Волиця на Львівщині, у сокальській родині української інтелігенції – роду Варваричів. З 1982 по 1994 навчався в середній школі № 2 м. Сокаль.
Навчався у ВПУ № 11 м. Червонограда та Дрогобицькому коледжу нафти і газу.
Після проходження строкової армійської служби працював слюсарем контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (КВПіА) на газокомпресорній станції Сокальського проммайданчика Волинського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів (ЛВУМГ) Управління магістральних газопроводів філії «Львівтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз». Був капітаном волейбольної команди «Львівтрансгазу».
З перших днів Революції Гідності перебував на київському Майдані, – десятник 10-ї Сокальської сотні Самооборони Майдану. 18 лютого 2014 в протистоянні з беркутівцями й тітушками дістав поранення в область лівого ока. На щастя, око і зір лікарям вдалося врятувати. Після Майдану у квітні 2014 пішов добровольцем в ряди сформованого резервного батальйону Національної гвардії, підписав контракт. З серпня 2014 брав участь в антитерористичній операції на сході України.
Старший солдат резерву, старший кулеметник 3-го відділення 2-го взводу оперативного призначення 2-ї роти оперативного призначення 1-го батальйону оперативного призначення імені Кульчицького військової частини 3066 Північного ОТО НГУ.
9 січня 2015 близько 12:30, під час виконання бойового завдання з патрулювання території в районі пішохідного переходу через річку Сіверський Донець на околиці селища Станиця Луганська, по вулиці 5-та Лінія, підрозділ батальйону НГУ потрапив у засідку, влаштовану незаконним збройним формуванням. Під час двогодинного бойового зіткнення атаку вдалося відбити, — на допомогу прийшли інші підрозділи НГУ та МВС і бронетехніка ЗСУ, – але в ході бою загинуло двоє і ще 14 бійців дістали поранень. Старший солдат Лагно, прикриваючи вогнем відхід побратимів, дістав тяжкі вогнепальні поранення, що несумісні з життям. У тому ж бою загинув підполковник Роман Фурик.
Похований 13 січня на кладовищі м. Сокаль.
Залишились батьки Надія та Іван, брат, сестра та син Олексій 2003 р.н.
Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).