Володимир Михайлович Князев

Дата та місце народження: 21 липня 1998 р., с. Бортники, Жидачівський район, Львівська область

ЗПТО: Новороздільський професійний ліцей

Професія: Офіціант, бармен

Підрозділ: 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила

Посада: Старший механік-водій

Дата і місце загибелі: 13 березня 2017р., с.Катеринівка, Попаснянський район, Луганська область

Володимир Князев народився 21 липня 1998 р. в с. Бортники, Жидачівського району, Львівської області у великій, працьовитій і дружній родині. Навчався у Бортниківській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. У 2014році закінчив 9 класів і вступив у Новороздільський професійний ліцей, де здобував цілком мирну професію «офіціант, бармен», але війна на Сході України не залишила його стороннім спостерігачем.

Після досягнення повнолітнього віку юнак пішов захищати українську землю – 21 липня 2016 року Володимиру Князеву виповнилося 18 років, а з 30 серпня 2016 року він вже став Українським воїном. У родини Князевих — п’ятеро дітей. Мама працює у лікарні, батько — на будівництві. Родина забезпечена. Старший брат Володі, 22-річний Іван, розповів : «У дитинстві брат був розбишакою. Спершу мріяв бути поліцейським, а потім твердо вирішив, що вступить до Академії сухопутних військ. Понад усе мріяв бути військовим.

 Володя  рвався на схід. Не міг дочекатися 18-річчя. Як тільки йому виповнилося 18, наступного дня побіг писати заяву до військкомату. Мама плакала, благала цього не робити. Казала, ти ще такий малий… Мама навіть порвала одну заяву. Він потайки другу заяву написав…”.

“На Яворівському полігоні вчився на гранатометника, — каже Іван. — На фронті їздив на БМП-2. Страху зовсім не мав. Казав: “Біда… Ворог щодня стріляє”. Важко йому було, але рук не опускав. Дуже хотів, аби люди в Україні добре жили. Ось на Різдво у відпустку приїжджав…”.

Сусідка родини, Ганна Іванівна, згадує: “Дитина виховувалася у порядній сім’ї. Хлопець — працьовитий, старанний, культурний і наполегливий. Мамі на кухні допомагав і у полі працював. Колись навіть хотів стати священиком. У церкві прислуговував. А потім як задумав, що піде на фронт і стане військовим, так до цієї мети і йшов. Таким був упертим. Коли приїхав взимку у відпустку, все йому на місці не сиділося. Казав: “Там мої побратими, вони у небезпеці, а я вдома відсиджуюсь”. Все хотів їхати назад на схід. Був стривожений. Казав, що аж спати не може…”.

Про загибель Володі родичам повідомили його бойові товариші.

 17 березня 2017 року похований у с. Бортники, Жидачівського району, Львівської області.

10 березня 2018 року Меморіальну дошку Володимирові Князеву на фасаді місцевої школи імені крайового провідника ОУН Золоторя відкрили брати Іван й Андрій.

24 серпня 2019 року відбулося відкриття та освячення пам’ятника полеглому захиснику України  Володимиру Князеву. Пам’ятник створив відомий скульптор Василь Ярич.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *