Володимир Юрійович Королик

Дата і місце народження: 9 березня 1988 р., м. Стебник

ЗПТО: Дрогобицький професійний політехнічний ліцей

Професія: Кухар

Підрозділ: 1-й батальйон оперативного призначення НГУ імені Кульчицького

Позивний: “Лакалут”

Дата і місце загибелі: 7 березня 2018 р., м. Стебник

Володимир Королик народився 9 березня 1988 року в Стебнику.

У 1995 році розпочав навчання в ЗОШ №18 рідного міста.

Після закінчення 9-ти класів продовжив навчання в професійно-технічному училищі №15 (на даний час – Дрогобицький професійний політехнічний ліцей ), де здобував фах кухаря. Незабаром Володимир їде в Київ, де працює на будівництві.

Володимир Королик на Майдані (у складі 9-ої сотні) від перших днів. Після вторгнення на українську землю російського ворога відразу йде добровольцем визволяти Вітчизну – проходить службу в батальйоні ім. Генерала Кульчицького (позивний – “Лакалут”). На фронті був 1,5 року, пройшов найгарячіші місця. Виявив особливу мужність, пильність, рішучість та вправність як снайпер та гранатометник, за що нагорорджений п`ятьма медалями й кількома подяками.

Повернувшись додому, Володимир Королик поривався знову й знову їхати захищати Україну від знавіснілого ворога, але хвора матір стримувала його. Він завжди був веселим, життєрадісним, готовим у важку хвилину підтримати, допомогти – не було випадку, щоб відмовив комусь у чомусь. Не випадково, побратими назвали Володимира “наше сонечко”.

Володимир Королик загинув 7 березня 2018 року у рідному місті Стебнику (нещасний випадок) на Калійному заводі, не доживши два дні до свого 30-річчя.

9 березня, якраз на свій День народження, в Стебнику відбувався велелюдний похорон Героя. Віддати останню шану Володимирові зійшлися бійці батальйону (штатні й демобілізовані), сотник Андрій Антонищак – народний депутат України, міський голова Дрогобича Тарас Кучма, друзі загиблого, багато небайдужих стебничан.

Джерело: “300 Великих дрогобичан”.