Дмитро Ількович Шпуганич

Народився Дмитро 31 жовтня 1967 р. у багатодітній сім’ї Ілька Павловича та Юстини Юріївни Шпуганичів. З 8 дітей двоє померли. 

Дмитро, закінчивши місцеву школу, навчався у Меденицькому ПТУ (на даний час – Меденицький професійний ліцей), де здобув фах тракториста.

Після училища був призваний до війська.

Службу проходив у тодішній гарячій точці – Афганістані. Повернувшись звідти живим і неушкодженим, влаштувався працювати на виробниче об’єднання «Полірон» у Львові.

Одружився, згодом народився й син, також виховував прийомного сина.

Дмитро жив поміж двох помешкань: то – у Львові, а то – у Трускавці, звідки дружина.

Потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, після якої став інвалідом ІІ групи, але не опустив рук й жив звичним буденним життям.

Брат Ярослав розповідає, коли на Сході України розпочалися бойові дії, він, не дивлячись на інвалідність, пішов на фронт. Там практично відвоював майже два роки. Хоча ані рідні, ані близькі друзі нічого не знають про його фронтове життя: як афганське, так і атовське.

 І не тому, що він був якийсь надзвичайний мовчун. А тому, що просто не любив розповідати, чи вихвалятися тим, де горе, де гинуть люди, де проливається кров, де людські страждання. Здавало б ся, демобілізувавшись, попереду – довге і мирне життя. Але доля розпорядилася по-іншому.

Влітку 2016 року навідавшись до батьків в рідне село, аби замінити старі вікна, зустрів смерть…

Впоравшись з роботою, вирішив піти скупатися на ставок, що неподалік села. Нирнувши у воду, випливти на поверхню уже не зміг.

Провести Дмитра в останню земну дорогу приїхали його сусіди, бойові побратими, які не воювали разом з ним, але знали, що він – Герой, Патріот, Людина з великої букви.

За даними Бойківщина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *