Юрій Анатолійович Луговський

Дата і місце народження: 5 червня 1994 р., м. Червоноград, Львівська область

ЗПТО: Червоноградський професійний гірничо-будівельний ліцей

Професія: Столяр. Верстатник деревообробних верстатів

Підрозділ: Окремий загін спеціального призначення НГУ «Азов»

Посада: Старший інструктор (командир відділення)

Позивний: «Баррет»

Дата і місце загибелі: 9 березня 2018 р., с. Водяне, Волноваський район, Донецька область

Нагороди: відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»; відзнака МВС України – нагрудним знаком «За відзнаку в службі»; медаль «Захисник Маріуполя»; відзнака «За оборону України»; орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно); звання «Почесний громадянин м. Червоноград» (посмертно)

Сімейний стан: залишилася мати та сестра

Народився 5 червня 1994 року у місті Червонограді Львівської області. Змалку прислуговував у храмі. Закінчив Червоноградську загальноосвітню школу № 9. Здобув спеціальність столяра у Червоноградському професійному гірничо-будівельному ліцеї, працював за фахом.

Перебував у лавах УНСО з літа 2012 року — у Львівському осередку, де не пропускав жодного військового вишколу. Після створення відокремленого Червоноградського осередку перейшов до нього, де навчав молодих побратимів. Завжди проявляв активну проукраїнську позицію, був активним учасником Революції Гідності в складі загонів УНСО.

З початком російської збройної агресії проти України у 2014 році пішов добровольцем до батальйону спецпризначення НГУ «Донбас», був стрільцем 3-го відділення 2-го взводу 1-ї роти, мав позивний «Пром». Пройшов бої за Іловайськ.

У лютому 2015 року перейшов в «Азов». Сержант, снайпер, заступник командира розвідвзводу 1-го батальйону особливого призначення Окремого загону спецпризначення «Азов» 18-го полку оперативного призначення, в/ч 3057 Східного ОТО НГУ. Захищав Широкине і Маріуполь. Ефективно працював на «нулі» по кілька місяців поспіль. В одному з боїв за Широкине у квітні 2015 року куля «Баррета» знищила бойовика-окупанта прямо під час знімання пропагандистського сюжету російського телеканалу.

Загинув 9 березня 2018 року о 2:15 поблизу села Водяне у Приазов’ї від кулі ворожого снайпера, під час дуелі снайперських пар.

10 березня з бійцем попрощався особовий склад полку «Азов» у гарнізоні в селі Урзуф. Під час звернення до присутніх командир полку зазначив, що 14 березня «Баррет» повинен був отримати іменну вогнепальну зброю до Дня добровольця.

Похований на Алеї Героїв Червоноградського цвинтаря в селі Бендюга.

Залишились мати Наталія Луговська — психолог у реабілітаційному центрі бійців АТО в м. Соснівка, волонтер, — та сестра.

Нагороджений: відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»; Відзнакою МВС України – нагрудним знаком «За відзнаку в службі»; медаллю «Захисник Маріуполя»; відзнакою «За оборону України»;

Указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року, “за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

19 квітня 2018 року посмертно надано звання «Почесний громадянин м. Червоноград».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *