Дата і місце народження: 6 вересня 1991 р. в с. Великі Дідушичі Стрийського району
ЗПТО: Стрийське вище художнє професійне училище
Професія: Електрогазозварник; коваль ручного кування.
Підрозділ: 80-та окрема десантно-штурмова бригада
Посада: Помічник кулеметника.
Позивний: «Каптьор»
Дата і місце загибелі: 19 січня 2015 р. м. Донецьк (аеропорт)
Нагороди: орден «За мужність» ІІІ ступеню (посмертно), нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно); відзнака «Народний Герой України» (посмертно); «Захисникам Вітчизни» (посмертно); пам’ятна медаль «122 окремий аеромобільний батальйон» (посмертно); медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України»; почесна відзнака «Командира 80 ОДШБр» (посмертно)
Сімейний стан: Залишилася мама та сестра
Андрій Грицан народився 6 вересня 1991 р. в с. Великі Дідушичі Стрийського р-ну. Він був доброю дитиною, приносив багато радості матері Марії та сестрі Анні. Навчався у Великодідушицькій середній школі, був старанним учнем, вихованим та стриманим, мав багато товаришів. Також відвідував музичну школу.
Після закінчення школи, навчання продовжив у Стрийському вищому художньому професійному училищі.
Далі строковик Андрій виконує свій державний обов’язок у Десні пів року, а пізніше снайпером у Яворові. Після служби працював на заводі «Леоні», був для матері й сестри єдиною опорою.
Та невдовзі життя Андрія кардинально змінилося. Зворушливі події в Україні, революція Гідності не оминули ще зовсім молодого Андрія. Він був призваний по мобілізації у 80-у аеромобільну бригаду. Звання – солдат; посада – помічник кулеметника. У своїй бригаді мав кличку «Каптьор» і «Малий». Воював і під Донецьким аеропортом, і тримав оборону. Після 19 січня зв’язок обірвався. Виявляється, Андрій знаходився в тому терміналі, де після другого вибуху впала плита на нього та його побратимів.
28 березня 2015 р. тіло бійця привезли у Дніпропетровський морг, а 2 липня його було ідентифіковано по ДНК. 7 липня 2015 р. в с. Великі Дідушичі на Стрийщині – трагічний день, зустрічали загиблого Андрія, який став героєм не тільки села, а й України. 8 липня Андрія поховали в с. Великі Дудушичі на почесному місці біля могили бійців УПА.
16 червня 2017 р. у Стрийському вищому художньому професійному училищі відкрили та освятили пам’ятний Знак і сквер герою АТО, кіборгу Андрію Грицану, який тут навчався. Цю архітектурно-мистецьку композицію створено та встановлено силами працівників, викладачів і студентів Стрийського ВХПУ. Автор проєкту – викладач композиції цього навчального закладу Павло Синько, виконавець – майстер виробничого навчання СВХПУ, воїн АТО Дмитро Лебеденко.
Лебеденко Дмитро Миколайович -учасник АТО, солдат – кулеметник. Брав участь в боях у 2014-2015 рр. у Донецькій та Луганській областях. Нагороджений медаллю «За оборону України».
Указом Президента України за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню (посмертно). Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно); відзнакою «Народний Герой України» (посмертно); «Захисникам Вітчизни» (посмертно); пам’ятною медаллю «122 окремий аеромобільний батальйон» (посмертно); медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України»; почесною відзнакою «Командира 80 ОДШБр» (посмертно).
