Дата і місце народження: 9 травня 1984 р., м. Новояворівськ, Яворівського району, Львівської області
ЗПТО: Новояворівське вище професійне училище (Професійно-технічне училище №65 м. Новояворівськ)
Професія: Слюсар з ремонту автомобілів
Підрозділ: 3-ий батальйон 72-ї окремої механізованої бригади
Посада: Головний сержант роти МТЗ
Дата і місце загибелі: 17 січня 2015 р., смт Оленівка, Волноваський район, Донецька область
Нагороди: Орден «За мужність» ІІІ ступеня (17.07.2015, посмертно)
Сімейний стан: Залишились мама, брат, дружина й син
Віктор Сігаєв народився 9 травня 1984 року у м.Новояворівськ, Яворівського району, Львівської області. В 1990 р. поступив на навчання в Новояворівську СЗШ №3. Після закінчення школи 07.09.2001 р.
Наказом №88-К був зарахований на навчання в Професійно-технічне училище №65 в групу ТУ за спеціальністю слюсар з ремонту автомобілів. 25.06.2002 р. відповідно до Наказу №34К отримав диплом слюсаря з ремонту автомобілів третього розряду.
В Збройних Силах України з 2002 року.
З 05.2002 р. по 10.2003 р. був стрільцем в/ч А2627, 10.2003 р. по 04.2004 р. – в/ч А2627 військова служба за контрактом на посадах рядового складу (контракт). Починаючи з 04.2004р. по 02.2006 року був в/ч А2627 –військова служба за контрактом на посадах прапорщиків (контракт).
02.2006 р. -11.2007 р. – військова служба за контрактом на посадах осіб молодшого начальницького складу (контракт);
11.2007-12.2008 р. – Механік-водій-електрик станції Р-142Н в/ч А2627.
05.2009-10.2009 р. працював інструктором взводу забезпечення навчального процесу роти матеріально-технічного забезпечення Львівського інституту Сухопутних військ Національного університету «Львівська політехніка».
10.2009-09.2014р. працював інструктором з водіння взводу навчальних автомобілів роти матеріально-технічного забезпечення Академії сухопутних військ.
09.2014-17.01.2015р. – головний сержант роти матеріально-технічного забезпечення Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Загинув 17 січня 2015-го року під час бойового зіткнення з терористами поблизу Оленівки Волноваського району. Під час супроводу новоприбулих посадових осіб до позицій українських військовиків загін потрапив у засідку; на вимогу противника здатись у полон вояки відмовилися та вступили в бій. В ході бою Віктор Сігаєв знищив декілька ворогів, однак зазнав поранень, не сумісних з життям. Наступного ранку подзвонили російські терористи та повідомили, що вони забрали тіло Віктора і його товариша в Донецьк, й щоб за ним приїхали родичі.
Залишилась мати, брат, дружина та двоє синів.
Похований в м. Новояворівськ, Яворівського району Львівської області.
На стіні будинку, де проживав Віктор, відкрито меморіальну дошку його честі.
Указом Президента України №144/2015 від 14.03.2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступня (посмертно).
