Михайло Васильович Березка

Дата і місце народження: 17 жовтня 1996 р., с. Бринці-Церковні, Жидачівський район, Львівська область

ЗПТО: Львівське вище професійне політехнічне училище

Професія: Штукатур, лицювальник-плиточник, маляр

Посада: Водій

Підрозділ: 24-а окрема механізована бригада

Дата і місце загибелі: 8 червня 2017 р., с. Катеринівка, Попаснянський район, Луганська область

Нагороди: Орден «За мужність» ІІІ ступеня (22.01.2018, посмертно)

Сімейний стан:  Залишились мати та сестра

Михайло Березка народився 17 жовтня 1996 року в селі Бринці-Церковні Жидачівського району Львівської області. Закінчив загальноосвітню школу.

Опісля, навчався у ДНЗ “Львівське вище професійне політехнічне училище” за професією “Штукатур, лицювальник-плиточник, маляр”.

З серпня 2016 року проходив військову службу за контрактом у лавах Збройних Сил України. Служив водієм 24-ї окремої механізованої Бердичівської Залізної бригади імені князя Данила Галицького Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0998 (польова пошта В4680), місто Яворів Львівської області).

Бійці, віком до 21 року писали рапорти де б хотіли служити: у ППД (пункті постійно дислокації) чи на фронті. Березка зголосився захищати Україну на передовій.

24 ОМБр опублікувала спогади командира роти Захара:

Він був готовий до цього. Юнацького максималізму у ньому вистачало, але до бою він рвався. Мішка ніяк не любив берці. Завжди ходив у кросівках, черевиках. Найбільше, чомусь, любив у гумових чоботях ходити. Через те, що постійно біля машин, то будь-яка форма у нього за кілька днів ставала чорною, схожою на робу. Він був простим, товариським хлопцем. Не всі і не завжди його розуміли (зважаючи на його вік), але дружили з Мішкою всі. Він ніколи ні на що не скаржився. На мої зауваження завжди реагував спокійно і неухильно виконував.

8 червня 2017 року близько 13:10 солдат Михайло Березка загинув внаслідок мінометного обстрілу позиції бригади поблизу села Катеринівка Попаснянського району Луганської області. Прийнявши на себе усю ударну хвилю від міни боєць урятував життя своєму побратиму.

11 червня 2017 року похований на кладовищі села Бринці-Церковні Жидачівського району Львівської області.

Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, “за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Залишились мати та сестра.