Дата і місце народження: 30 серпня 1984 року, с.Залужне, Локачинського району, Волиської області
ЗПТО: ДПТНЗ « Сокальський професійний ліцей»
Професія: кухар, бармен
Підрозділ: 51-а окрема механізована бригада, в/ч А2331, м. Володимир-Волинський
Посада: Старший солдат, командир бойової машини
Дата і місце загибелі: 28 червня 2014 року під час бою поблизу села Макарове, Станично-Луганський район, Луганської області
Ігор Упоров народився 30 серпня1984, с. Залужне, Локачинський район, Волинська область, Українська РСР.
Закінчив Замличівську загальноосвітню школу у сусідньому селі Замличі.
З 2001-2002рр. навчався в ПТУ №3 м. Сокаля, Львівської області (ДПТНЗ “Сокальський професійний ліцей”) по професії “Кухар, бармен”.
Проходив військову службу в лавах Збройних Сил України. Брав участь у миротворчій місії в Косово.
Мешкав із сім’єю у місті Володимирі-Волинському.
У зв’язку з російською збройною агресією проти України мобілізований на початку квітня 2014 року.
28 червня під час бою поблизу села Макарове Станично-Луганського району перебував на БМП-2. В результаті обстрілу російськими терористами дістав поранення у живіт осколком, що рикошетом влучив під бронежилет, помер від втрати крові у вертольоті під час транспортування до шпиталю. Загинув герой під час оголошеного на фронті перемир’я, за кілька діб до народження своєї другої доньки.
Похований 2 липня 2014 року на Федорівському кладовищі міста Володимир-Волинський, в місті було оголошено жалобу.
Залишились мати Тамара Полатівна у Луцьку, молодша сестра Мирослава, дружина Надія, старша 5-річна донька Юлія та новонароджена донька Віолетта, яку загиблий батько уже не побачив, — вона народилася в ніч після поховання. У жовтні 2015-го сім’я загиблого волинянина отримала квартиру у Володимирі-Волинському.
Указом Президента України №3111/2015 від 04 червня 2015року нагороджений— за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
29 жовтня 2014 рішенням міської ради № 39/24 нагороджений відзнакою міської ради «За заслуги перед містом Володимир-Волинський» (посмертно).
24 квітня 2015 рішенням міської ради № 43/22 Ігорю Упорову разом із іншими загиблими в АТО військовослужбовцями, жителями Володимира-Волинського, присвоєне звання «Почесний громадянин міста Володимира-Волинського».
22 квітня 2015 у Слов’янському парку м. Володимира-Волинського була закладена Алея Слави. Студенти Володимир-Волинського агротехнічного коледжу висадили у парку 8 дубів у пам’ять про жителів міста, які загинули на сході України під час проведення антитерористичної операції
В липні 2015 у Володимирі-Волинському журналіст місцевої газети «Рідне місто» Тетяна Палаєвська організувала виставку світлин Ігора Упорова під назвою «Недоспівана пісня…» в Культурно-мистецькому центрі. До експозиції увійшли фотографії, які він зробив під час місії в Косові, на Донбасі та удома. Серед них світлина, яку Ігор зробив за дві години до загибелі — це «селфі» на БМП.
9 вересня 2015 рішенням Володимир-Волинської міської ради № 46/15 вулицю в житловому кварталі колишнього селища Газопроводу названо іменем Ігоря Упорова.
22 грудня 2015 у приміщенні Замличівської ЗОШ І-ІІІ ст. відкрито меморіальні дошки на честь випускників школи, які загинули у зоні АТО на сході України.
… Вічна пам’ять Герою Ігорю Упорову! Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях.
6 грудня 2021 року в ДПТНЗ “Сокальський професійний ліцей” освятили пам‘ятну дошку випускникам ліцею, які загинули в зоні АТО Ігорю Білику, Євгену Кунтому, Андрію Костенецькому та Ігорю Упорову.
