Василь Летнянчин 17 жовтня 1968 року в селі Грушів.
Навчався у Грушівській середній школі, продовжив навчання у Меденицькому професійному ліцеї (з 01.03.2024 – Меденицький аграрно-технологічний професійний коледж).
Після закінчення навчання проходив службу в армії.
Одружився, із сім’єю проживав у селі Волоща. Виховав сина Миколу та дочку Софію.
Брав участь в АТО/ООС у 2014 році.
На початку повномасштабного вторгнення росії на територію України був призваний до лав Збройних Сил України.
Служив у 103-тій окремій бригаді Сил територіальної оборони Збройних сил України.
Був важко ранений біля населеного пункту Піщане Куп’янського району і доправлений у медичну установу в місті Харкові, де і помер 15 лютого 2023 року.
Нагороди
- Указом Президента України №741/2023 “Про відзначення державними нагородами України” від 8 листопада 2023 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня Летнянчина Василя Миколайовича (посмертно) — сержанта.