Микола Головчанський народився 24 січня 1996 року в селі Попелі Дрогобицького району Львівської області.
Закінчив Попелівський ЗЗСО, продовжив навчання у Бориславському професійному ліцеї (зараз – Бориславський центр професійної освіти) за фахом електрика.
У 2016 році служив у строковій армії.
У березні 2022 року, Микола добровольцем пішов захищати Україну, служив спочатку у 703 окремій бригаді підтримки, потім – у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді.
Микола загинув 7 березня 2025 року поблизу населеного пункту Нікольський Суджанського району Курської області. Тривалий час вважався безвісти зниклим. Прощання відбулося 15 жовтня 2025 року.
У воїна залишились дружина, дочка, мати, тато, бабуся, брат та сестри.
Нагороди
- Указом Президента України №923/2025 “Про відзначення державними нагородами України” від 11 грудня 2025 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня Головчанського Миколу Васильовича (посмертно) — солдата.