Олександр Присташ народився 7 лютого 2000 року в місті Дніпро. У дитинстві переїхав з родиною на Львівщину – в село Шандровець.
У 2015 році закінчив школу та вступив до Боринського професійного ліцею народних промислів і ремесел. Здобув фах водія.
У 2020 році пішов на строкову військову службу. Демобілізувався наприкінці 2021-го, але не встиг розпочати цивільну кар’єру.
11 жовтня 2022 року Олександр пішов на війну, служив у 95-ій окремій десантно-штурмовій бригаді ЗСУ. Обіймав посаду водія.
Олександр загинув 25 лютого 2023 року під час виконання службових обов’язків в місті Дружківка Донецької області. Внаслідок ракетного удару російських окупантів по приміщенню, де перебували українські воїни, він отримав смертельні поранення.
Поховали молодого воїна в селі Шандровець Львівської області.
Нагороди
- Указом Президента України №166/2024 “Про відзначення державними нагородами України” від 22 березня 2024 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня Присташа Олександра Володимировича (посмертно) — солдата.