Олександр Кузик народився 2 квітня 2002 року в селі Побужани Львівської області.
Закінчив Золочівський професійний ліцей, здобув фах маляра-штукатура.
Працював за спеціальністю за кордоном.
Олександр був призваний на військову службу по мобілізації 6 грудня 2022 року Золочівським РТЦК та СП. Служив у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді на посаді стрільця.
Олександр загинув 9 лютого 2023 року поблизу села Іванівське під Бахмутом на Донеччині, внаслідок смертельних осколкових поранення.
Поховали воїна у рідному селі Побужани.
Вдома на Олександра чекали батьки, дружина Вікторія, двоє синів: Максим та Олександр, молодший так і не встиг побачити батька.
Нагороди
- Указом Президента України №224/2023 “Про відзначення державними нагородами України” від 14 квітня 2023 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня Кузика Олександра Михайловича (посмертно) — солдата.