Іван Скоблій (“Прапор”) народився 17 травня 1975 року у Новому Роздолі Львівської області.
Закінчив Новороздільський ЗЗСО І-ІІІ ступенів №4.
У 1990-1993 роках навчався у ДПТНЗ “Новороздільський професійний ліцей” за професією “Слюсар з ремонту автомобілів”, де працював майстром виробничого навчання його тато – Василь Іванович Скоблій.
У серпні 2020 року, не дочекавшись повістки, пішов добровольцем і підписав контракт із ЗСУ. Служив оператором-навідником БМП у 109-му батальйоні 10-ї гірсько-штурмової бригади.
Син, Іван Скоблій-молодший, 18-річним у 2021 році також пішов добровольцем в ЗСУ. Наприкінці серпня 2022 року Іван Скоблій-молодший, виконуючи бойове завдання, з групою потрапляє в оточення і під обстріл ворога. Побратими підняли дрон – тіл не виявили, отож доклали максимум зусиль, аби витягнути з полону своїх. Чотири місяці провів у Первомайську на Луганщині «в підвалі» у полоні російського ворога Іван-син. Першим його зустрів на вокзалі у Дніпрі після повернення з полону Іван-тато, який доклав максимум зусиль для звільнення сина в грудні 2022 року.
Наприкінці травня 2023 року Іван Скоблій прибув у коротку відпустку.
Іван Скоблій загинув через два дні після повернення з короткої відпустки, 4 червня 2023 року поблизу населеного пункту Званівка Донецької області, на Бахмутському напрямку, Донецької області.
Нагороди
- Указом Президента України №741/2023 “Про відзначення державними нагородами України” від 8 листопада 2023 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня Скоблія Івана Васильовича (посмертно) — молодшого сержанта.