Ігор Ванько народився 2 вересня 1999 року в селі Передвір’я на Яворівщині у багатодітній сім’ї.
У 2005-2016 роках навчався у Краковецькій загальноосвітній школі ім. Романа Шухевича.
У 2016-2018 роках навчався у Львівському професійному ліцеї залізничного транспорту, де здобув професію провідника пасажирських вагонів та оглядача-ремонтника вагонів.
У 2018-2019 роках працював провідником пасажирських вагонів Укрзалізниці.
У 2019-2021 роках строкову військову службу проходив у Національній гвардії України у м. Калинівці Вінницької області. Був кандидатом на вступ до Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного для здобуття тактичного рівня освітнього ступеня «бакалавр» за спеціалізацією «управління діями підрозділів артилерії».
24 лютого 2022 року пішов захищати Україну, захищав Київ, воював у Гостомелі, визволяв Бучу та Ірпінь.
9 грудня 2022 р. перебував у короткочасній відпустці, одружився з коханою Анною, а 12 квітня 2023 р. у них народилася донечка Варвара.
Після повернення на фронт боровся з окупантами на Бахмутському напрямку.
Старший солдат Ванько Ігор Михайлович 8 травня 2023 року загинув в результаті мінометного обстрілу позицій в районі Спірного Донецької області.
Нагороди
- Указом Президента України №35/2024 “Про відзначення державними нагородами України” від 29 січня 2024 року за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові у Національній гвардії України нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня Ванька Ігоря Михайловича (посмертно) — старшого солдата.