Михайло Паньків народився 27 червня 1972 року у Львові.
Навчався у Закладі загальної середньої освіти №87 Львівської міської ради імені Ірини Калинець. Здобув освіту у Середньому професійно-технічному училищі № 1 міста Львова (сьогодні – Державний навчальний заклад «Львівський професійний ліцей залізничного транспорту»).
Проходив військову службу спершу у Чернівецькій області, а згодом – на Дніпропетровщині у лавах військ зв’язку.
Працював у сфері надання послуг з охорони власності, а також у будівельній сфері. У вільний час захоплювався грою на гітарі, раніше також займався боротьбою. За словами рідних, Михайло Паньків був «надзвичайно доброю, чуйною, сміливою та відповідальною людиною».
Воював у складі 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Після проходження навчань обороняв південні та східні рубежі держави.
Михайло загинув 21 лютого 2024 року в селищі Курдюмівка Донецької області.
У Михайла Паньківа залишилися мама, троє сестер, племінники та похресниця.
Нагороди
- Міська нагорода Львова «Почесний знак святого Юрія» (посмертно) (з нагоди Дня українського добровольця) — 13 березня 2026 року.
- Указом Президента України №482/2024 “Про відзначення державними нагородами України” від 26 липня 2024 року — за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові, нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня ПАНЬКІВА Михайла Валерійовича (посмертно) — старшого солдата.