Микола Сапіга народився 16 жовтня 1982 року у селі Бринці-Церковні Львівської області.
Навчався у Комунальному закладі загальної середньої освіти І‑ІІІ ступенів № 8 села Вибранівка Ходорівської міської ради Львівської області. Згодом здобув професію слюсаря у державному навчальному закладі «Львівський професійний ліцей залізничного транспорту».
Працював зварювальником за кордоном.
У 2023 році, повернувшись з‑за кордону, став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Запорізькому напрямку у складі 82‑ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Нагороджений відзнакою Міністерства оборони України «Захиснику України».
Микола загинув 11 лютого 2024 року. Тривалий час вважався безвісти зниклим у селі Вербове Пологівського району Запорізької області. Прощання відбулося 27 вересня 2025 року.
У Миколи Сапіги залишилися дружина, син та дві сестри.
Нагороди
- Указом Президента України №881/2025 “Про відзначення державними нагородами України” від 4 грудня 2025 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня Сапігу Миколу Миколайовича (посмертно) — солдата.