Василь Гриник народився 1 січня 1980 року у місті Червоноград Львівської області.
Навчався у ЧСШ № 8, згодом у Червоноградському професійному гірничо-будівельному ліцеї за спеціальністю столяр будівельний.
Працював на ДП ШБУ ВАТ «УЗВБ», шахта «Надія», ПрАТ «ЧЗЗБВ», ТзОВ «Екопромтех».
3 початком повномаштабного вторгнення був призваний на військову службу.
27 грудня 2022 року був направлений на навчання у Житомир, де отримав спеціалізацію гранатометника.
2 березня 2023 року був переведений у Запорізьку область с. Роботине в складі 46 ДШБ у якості гранатометника 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 15 аеромобільної роти 4 аеромобільного батальйону.
29 жовтня 2023 року був переведений в 79 ДШБ стрільцем-помічником гранатометника 1 десантно- штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону.
Василь загинув 2 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання у районі с.Новомихайлівка Покровського району Донецької області.
Нагороди
- Указом Президента України №23/2024 “Про відзначення державними нагородами України” від 25 січня 2024 року — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня ГРИНИКА Василя Орестовича (посмертно) — солдата.