Ігор Орлевич народився 27 лютого 1968 року у селі Дмитре Львівської області.
Навчався у Дмитрівській загальноосвітній школі I-II ступенів.
Згодом здобував професійно-технічну освіту у колишньому Середньому професійно-технічному училищі №25 у місті Львові (правонаступник – МВПУ автомобільного транспорту та будівництва). Після завершення навчання проходив строкову військову службу.
У мирний час працював на Львівському заводі телеграфної апаратури та тодішньому Львівському трамвайно-тролейбусному управлінні.
Протягом 2014-2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції.
Після повернення обіймав посаду санітара у КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня».
Із початком повномасштабного вторгнення боронив Україну у лавах 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Брав участь у звільненні Донеччини та Херсонщини від російських окупантів.
Ігор загинув 9 грудня 2022 року.
У Ігоря Орлевича залишилися мама, сестра, дружина та троє дітей.
Нагороди
- Указом Президента України №76/2024 “Про відзначення державними нагородами України” від 12 лютого 2024 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня Орлевича Ігоря Ярославовича (посмертно) — старшого лейтенанта.
- Указом Президента України №306/2016 “Про відзначення державними нагородами України” від 20 липня 2016 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня Орлевича Ігоря Ярославовича – старшого лейтенанта.