Микола Сомик народився 19 грудня 1971 року в Івано-Франківську.
Навчався в Новояворівській школі №2. У 1990 році закінчив Львівське ВПУ №29, де здобув фах оператора верстатів з програмним управлінням.
Проживав довгий час у Новояворівську. Одружився та виховував двоє дітей. Разом з сім’єю переїхав до села Кам‘яне Жидачівського району.
Із 2014 року пішов добровольцем на війну в складі 72 окремої механізової бригади, а з 14 лютого 2022 року захищав українську землю в складі 128-ої бригади гірсько-штурмової бригади.
Микола загинув 24 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання у напрямку населеного пункту Бахмутське Донецької області.
У Миколи залишились дружина, син, донька, внучка, мама, брат із сім’єю.
Нагороди
- Указом Президента України №76/2024 “Про відзначення державними нагородами України” від 12 лютого 2024 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня Сомика Миколу Ігоровича (посмертно) — старшого солдата.
- Указом Президента України №220/2022 “Про відзначення державними нагородами України” від 7 квітня 2022 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено медаллю “За військову службу Україні” Сомика Миколу Ігоровича — старшого солдата.