Володимир Стасюк народився 3 серпня 1978 року в с. Рогізно Жидачівської громади Львівської області.
Закінчив Жидачівський професійний ліцей.
Володимир пройшов Майдан і Революцію Гідності. У час воєнного вторгнення з 2014 року хотів іти воювати в АТО, але не взяли за станом здоров’я. Перед повномасштабною агресією він працював за межами України, але повернувся на рідну землю.
Військові навчання проходив на Яворівщині, захищав і відвойовував південні терени України на Херсонщині. Після звільнення Херсона їхній підрозділ перекинули під місто Бахмут.
Ще 6 грудня 2022 року Володимир Стасюк поширив на своїй сторінці слова: «Солодше нам в бою вмирати, ніж жити у путах мов німі раби».
Володимир загинув 25 грудня 2022 року, внаслідок важких поранень несумісних з життям отриманих під час ворожого артилерійського обстрілу поблизу східної околиці міста Бахмут Донецької області.
Нагороди
- Указом Президента України №743/2024 “Про відзначення державними нагородами України” від 31 жовтня 2024 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня Стасюка Володимира Миколайовича (посмертно) – молодшого сержанта.