Дата та місце народження: 8 травня 1971 р., м. Стрий, Львівська область
ЗПТО: Вище професійне училище №34 м. Стрий
Професія: Машиніст крана автомобільного
Підрозділ: 703-й окремий полк оперативного забезпечення
Посада: Сапер
Дата та місце загибелі: 24 вересня 2016 р.
Сімейний стан: Залишилась дружина та син
Андрій Гук народився 8 травня 1971 р. у м. Стрий.
Навчався у Стрийській СЗШ №2.
Після закінчення школи у 1986-1989р. навчався у ВПУ №34 м. Стрий та здобув професію: “Машиніст крана автомобільного”.
До війська прийшов з третьою хвилею мобілізації добровольцем. Служив старшиною сапером у Самбірській військовій частині, а з 10 жовтня 2014 року одним із перших відбув у сектор А для виконання бойового завдання у зоні АТО. Брав участь у визволені Станиці Луганської та бував у інших гарячих точках сходу України.
23 лютого 2015 року під час бойового чергування Андрій Гук був важко поранений поблизу селища Станично-Луганське.
43-річний чоловік підірвався на керованому фугасі. У той момент троє побратимів загинули, четверо, серед них Андрій, були доставлені до військового госпіталю. Під час виконання бойового завдання в зоні АТО чоловік дістав складну травму голови, внаслідок чого опинився в стані коми.
За весь цей час Андрій лише кілька разів приходив до тями.
До Харківського шпиталю боєць потрапив у критично важкому стані, а після проведеної операції опинився в стані коми. Далі був Київський госпіталь і чергова операція.
Потім – нові ускладнення і чоловік перебував у вегетативному стані. “Він дивився, повертав голову, рухав руками і ногами.. Бували дні, коли Андрій зовсім пасивний, а бувало, що просто дивував усіх прогресивними діями” – розповідала дружина Людмила.
Далі Андрій Гук перебував на лікуванні у «Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни», що знаходиться у смт Клевань. У медичному закладі він був найскладнішим пацієнтом. За словами лікаря, у чоловіка була пошкоджена кора головного мозку. Пораненому щодня потрібне було спеціальне харчування і медикаменти. Коли у шпиталі їх не вистачало, на допомогу приходили волонтери.
Рік і вісім місяців боровся за життя, але помер 24 вересня 2016 р. у лікарні.
Нагороди
- Указом Президента України №103/2016 “Про відзначення державними нагородами України” від 21 березня 2016 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджено орденом “За мужність” III ступеня ГУКА Андрія Мирославовича — старшину.