Борис Владіміров народився 24 березня 1987 року у місті Дніпро, згодом родина переїхала до міста Трускавця Львівської області.
Закінчив місцеву СЗШ № 1.
У 2004-2005 роках навчався у Стрийському вищому художньому професійному училищі за професією «Реставратор декоративно-художніх пофарбувань; маляр по художньому оздобленню».
Згодом вступив до Львівського Політехнічного Університету.
Завершивши навчання, працював керівником будівельних бригад.
На другий день повномасштабного вторгнення Борис Владіміров поїхав у військовий комісаріат, але тоді вступити до лав ЗСУ не вдалось, не скеровували. Через рік Бориса скерували до Національної Гвардії у Дрогобичі. Там проходив підготовку, вчився військовій справі.
Службу проходив у званні солдата за спеціальністю-зовнішній пілот (оператор) безпілотних літальних апаратів 1-го відділення стрілецького взводу стрілецької роти 5 стрілецького батальйону в/ч 3002.
Борис загинув 22 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання області внаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Гродівка Покровського району Донецької області.
Нагороди
- Указом Президента України №490/2025 “Про відзначення державними нагородами України” від 15 липня 2025 року — за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові, нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня ВЛАДІМІРОВА Бориса Борисовича (посмертно) — солдата.