Ігор Груник народився 19 травня 1981 року у Львові. До 18-річного віку проживав у селі Великосілки Львівської області.
Навчався у закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів та дошкільної освіти с. Великосілки. Здобув освіту у Державному навчальному закладі «Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту».
Проходив військову службу у лавах десантно-штурмових військ спершу на Харківщині, а згодом у АР Крим.
Проживав із родиною у Італійській Республіці, де працював на пекарні.
Повернувся з-за кордону та добровільно став на захист держави від загарбників. Спочатку вступив до лав територіальної оборони, надалі виконував бойові завдання у складі 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Ігор загинув 25 лютого 2024 року в селі Синьківка Харківської області.
У Ігоря Груника залишилися батьки, дружина, 11-річний син і брат з родиною.
Нагороди
- Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».
- Міська нагорода Львова «Почесний знак святого Юрія» (посмертно) (з нагоди 770-річчя міста Львова) — 1 травня 2026 року.
- Указом Президента України №352/2024 “Про відзначення державними нагородами України” від 17 червня 2024 року — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня ГРУНИКА Ігоря Михайловича (посмертно) — солдата.