Максим Анатолійович Лавренко

Максим Лавренко («Таблетка») народився 19 жовтня 1997 року у Львові.

Навчався у Ліцеї №45 Львівської міської ради. Закінчив Державний професійно-технічний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище комп’ютерних технологій та будівництва».

Після завершення навчання працював у ресторанній сфері, захоплювався кулінарією. Вільний час присвячував футболу.

У 2018 році за власним бажанням підписав контракт із Збройними Силами України. Проходив військову службу у Львові та Херсоні у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ.

Після повернення до цивільного життя працював у будівельній сфері.

Із першого дня повномасштабного вторгнення вступив до лав 63-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України. Боровся із загарбниками на території Миколаївської, Херсонської, Донецької та Луганської областей. Окрім виконанням бойових завдань, займався польовою кухнею.

Максим загинув  1 липня 2023 року в селищі Діброва Луганської області. 

У Максима Лавренка залишилися батьки, дружина, донька, тітка, теща з тестем, двоюрідна сестра та племінниці.

Нагороди

  • Міська нагорода Львова «Почесний знак святого Юрія» (посмертно) (з нагоди Дня молоді) — 11 серпня 2025 року.
  • Указом Президента України №107/2026 “Про відзначення державними нагородами України” від 10 лютого 2026 року — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня ЛАВРЕНКА Максима Анатолійовича (посмертно) — солдата.