Микола Кунців народився 24 травня 1975 року у місті Борислав Львівької області.
Навчався в Бориславському ЗЗСО №1. Проживав у селі Ясениця-Сільна. Опанував професію маляра-штукатура в Підбузькому професійно-технічному училищі (колишня філія Меденицького професійного ліцею (з 01.03.2024 – Меденицький аграрно-технологічний професійний коледж)). Після цього проходив строкову службу в армії.
Працював будівельником, згодом — у компанії “Белуко”.
У 2015 році був долученим до будівництва фортифікаційних споруд у Луганській області.
У перші дні повномасштабного вторгнення, 26 лютого 2022 року, став на захист України. Служив у 14 окремій механізованій бригаді, мав позивний “Пастор”.
Микола загинув 21 травня 2023 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Лиман Харківської області. Тривалий час вважався безвісти зниклим. Прощання відбулося 8 березня 2025 року.
Нагороди
- Указом Президента України №478/2026 “Про відзначення державними нагородами України” від 3 червня 2026 року — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня КУНЦІВА Миколу Васильовича (посмертно) — сержанта.