Микола Ізьо народився 29 січня 1984 року у селі Гостинцеве Львівської області.
Навчався у Гостинцівському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Львівської області. Здобув освіту у Професійно-технічному училищі №26 (зараз – Львівське ВПУ інформаційно-комп’ютерних технологій).
Після завершення навчання працював у Приватному підприємстві «СМ Віват».
Попри звільнення із військової служби за станом здоров’я, став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту у лавах 42-ї окремої механізованої бригади оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Незважаючи на отримане поранення, повернувся на фронт та продовжив боронити державу.
Микола загинув 5 березня 2024 року в селі Богданівка Донецької області.
У Миколи Ізя залишилися батьки, дружина, 19-річний син та двоє братів.
Нагороди
- Міська нагорода Львова «Почесний знак святого Юрія» (посмертно) (з нагоди 770-річчя міста Львова) — 1 травня 2026 року.