Тарас Старовойтов народився 18 березня 1991 року у місті Львові.
Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 50 м. Львова, згодом — у Закладі професійної (професійно-технічної) освіти «Львівський професійний коледж моделювання і ресторанної справи».
Працював у сфері обслуговування на приватних підприємствах.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 2-ї окремої Галицької бригади Національної гвардії України.
Тарас загинув 21 серпня 2024 року. Тривалий час вважався безвісти зниклим у селищі Гродівка Покровського району Донецької області. Прощання відбулося 12 січня 2026 року.
У Тараса Старовойтова залишилася мати.
Нагороди
- Міська нагорода Львова «Почесний знак святого Юрія» (посмертно) (з нагоди Дня Національної гвардії) — 25 березня 2026 року.
- Указом Президента України №540/2026 “Про відзначення державними нагородами України” від 27 червня 2026 року — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня СТАРОВОЙТОВА Тараса Зіновійовича (посмертно) — солдата.