Віктор Харів народився 19 травня 1972 року у місті Львові.
Навчався у середній загальноосвітній школі № 60 м. Львова. Згодом здобув професію кравця верхнього одягу у Професійно-технічному училищі №28 м. Львова (зараз – Львівський професійний коледж моделювання і ресторанної справи).
Проходив строкову військову службу.
Працював у будівельній сфері на приватних підприємствах.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 2-ї окремої Галицької бригади Національної гвардії України.
Віктор із двома побратимами опинився в оточенні під Мирноградом, де 113 днів тримали позицію. Усі були поранені; один із них – важко. Потім – три тижні пробиралися до українських позицій, несучи свого побратима.
Поранений побратим – 27-річний український військовий, який завдяки Віктору вижив. Віктор також проходив лікування – спочатку у Дніпрі, а згодом у лікарні Львова.
Віктор помер 30 березня 2026 року.
У Віктора Харіва залишилися дружина, мати, донька, син, брат та родина.