Володимир Вовк народився 9 січня 1977 року у Празі (Чеська Республіка) у сім’ї військовослужбовця. Згодом родина переїхала до Львова.
Навчався у колишній школі №14 міста Львова. Закінчив Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне політехнічне училище».
Після завершення навчання проходив військову службу в Одеській області.
У мирний час працював на автозаправній станції.
У 2019 році добровільно став на захист Батьківщини, виконував бойові завдання у зоні проведення Операції Об’єднаних сил.
Із початком повномасштабного вторгнення вступив до лав 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сухопутних військ Збройних сил України.
Володимир загинув 28 грудня 2022 року поблизу міста Авдіївка Донецької області.
У Володимира Вовка залишилися батько, сестра, дружина та двоє синів.
Нагороди
- Міська нагорода Львова «Почесний знак святого Юрія» (посмертно) (з нагоди Дня Збройних сил України) — 6 грудня 2024 року.
- Указом Президента України №870/2022 “Про відзначення державними нагородами України” від 21 грудня 2022 року — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджено медаллю “За військову службу Україні” ВОВКА Володимира Олеговича — солдата.
- Указом Президента України №5/2024 “Про відзначення державними нагородами України” від 8 січня 2024 року — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня ВОВКА Володимира Олеговича (посмертно) — солдата.