Лі Артур Климентович

Дата і місце народження: 17 червня 1984 р. м.Самарканд, Узбекистан

ЗПТО:   ВПУ №8 м. Стрия

Професія: Помічник машиніста тепловоза та електровоза», третього розряду

Підрозділ: 80-та окрема десантно-штурмова бригада

Посада:  Сержант

Дата і місце загибелі: 16 серпня 2014 р. м.Красне, Луганська область

Нагороди: Ювілейна медаль «65 років перемоги у Великій Вітчизняній війні», 2010 р., пам’ятний  нагрудний знак МО України «Воїн – миротворець», 12.12.2005 р.; пам’ятна відзнака миротворчих сил в Іраку, 2004 р., орден «За мужність»  ІІІ ступеня, 14.03.2015 р., медаль «За оборону Рідної Держави», 10.10.2017 р., медаль «За воїнську доблесть», 2014 р., медаль за Луганський аеропорт, пам’ятний знак «За воїнську доблесть», 02.07.2014 р.

Артур Лі народився 17.06.1984 р. н. у м. Самарканд Узбекистан. Разом зі старшою сестрою, мамою і татом прожив у цьому другому за величиною місці після Узбецької столиці до 6 років. Але в 90-х там стало неспокійно – тоді ще ніхто не знав, що буде і чим це все закінчиться. Батько, аби вберегти сім’ю відправив дружину разом з дітьми до її рідного дому – села Ходовичі на Стрийщині.

У 1999 році закінчив Ходовицьку ЗОШ  та поступив на навчання у ВПУ №8 м. Стрий (нині ДНЗ «ВПУ №8 м. Стрия»), яке закінчив  2002 р.

Восени 2002 року був призваний на строкову службу яку проходив у м. Яворів.

У 2002-2003 роках у складі миротворчих сил перебував в Іраку. «Йому тоді було 18 років, коли він попав миротворцем в Ірак. Мені приходили подяки, загалом в нього 9 нагород звідти! Коли я питала,як там, то він завжди розказував, що усе добре, ніколи не сказав, що йому погано чи у нього чогось нема» – розповідає мати. Те, що її син був пораненим в Іраку мати дізналась тільки недавно.

З 2007-2011 р. навчання на заочному відділенні Львівського державного університету  фізичної культури на факультеті «Фізичне виховання і спорт» та отримав кваліфікацію бакалавра олімпійського та професійного спорту, вчителя фізичного виховання.

З 2008 року працював на заводі «Леоні» монтером кабельного виробництва. З 2009 р. працював у Верховинській районній адміністрації кадрово-режимної роботи з питань державної служби і нагород головним спеціалістом.

У  2013 році повернувся на військову службу. Служив у третій роті, сформовані у Львові, 80-ї окремої аеромобільної бригади, сержантом.

В той день мав стати одним із найщасливішим у його житті. На Спаса 16 серпня 2014 року, в Артура була запланована розписка з його коханою дівчиною. Але в Бога виявились інші плани. Спочатку він на тиждень затримався на Сході, аби його товариш поїхав на похорон до батька. А в останній день перед виїздом додому почались запеклі бої в районі Красного. «Гради» накривали українських військових безупинно. Один з них поцілив у окоп, де обірвалося відразу 9 життів. Серед тих сміливців був сержант Артур Лі, боєць 80 окремої десантно-штурмової бригади.

Загинув Артур 16.08.2014 р. м. Красне, Луганської обл.

18 квітня 2015 року в с. Ходовичі Стрийського району на фасаді ЗОШ (вулиця Миру, 2),де навчався Артур Лі, йому відкрито меморіальну дошку.

У червні 2016 року у м. Стрию на фасаді будівлі ДНЗ «Вище професійне училище №8» (вул. О.Кобилянської,4 ) було відкрито меморіальну дошку випускникам, які загинули під час антитерористичної операції на Сході України, серед яких ім’я  Артура Лі.

В його честь щороку відбувається Всеукраїнський турнір з рукопашу гопак «Пам’яті Артура Лі».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *