Олексій Портман народився 2 листопада 1978 р. у Львові.
Навчався у спеціалізованій середній загальноосвітній школі №56 із поглибленим вивченням англійської мови.
Навчався з 1993 до 1996 року у Вищому професійному училищі №20 м. Львова за професією «Слюсар з ремонту автомобілів».
Після завершення навчання проходив військову службу в армії. Із початком агресії РФ виконував бойові завдання в зоні проведення АТО.
Олексій Портман працював у патологоанатомічному відділенні Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова».
Із перших днів повномасштабного вторгнення росії став на захист Батьківщини. Боровся з окупантами на території Миколаївської, Херсонської, а згодом Донецької областей.
Проходив військову службу на посаді стрільця-снайпера 2-го десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Загинув 4 червня 2022 р. поблизу міста Святогірськ Донецької області.
У Олексія Портмана залишилися дружина, троє дітей, бабуся та вітчим.
Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
1 лютого 2023 року у Вищому професійному училищі № 20 м. Львова відбулося відкриття Меморіалу пам’яті загиблим Героям, випускникам, які загинули захищаючи Україну.
В училищі відкрли меморіальні дошки Зеновію Колодію, Богдану Кубішину, Дмитру Наконечному, Герою України Віталію Скакуну, Олексію Портману, Сергію Трілю, Ігору Маєру, Олегу Бервецькому, Дмитру Рорату, Володимиру Шапочці, Мелянчуку Павлу.
